- язичок
- [йазиечо/к]
-чка/, м. (на) -чку/, мн. -чки/, -чк'і/ў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
язичок — чка/, ч. 1) Зменш. пестл. до язик 1), 2), 6). Гострий язичок. 2) анат. Конусоподібний виступ м якого піднебіння в ротовій порожнині. 3) бот. Невеликий відросток, виріст біля основи листка злакових та деяких інших рослин. 4) біол. У деяких комах – … Український тлумачний словник
язичок — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
язичковий — а, е. 1) Стос. до язичка, з язичком; який нагадує собою язичок. •• Язичко/ві музи/чні інструме/нти музичні інструменти, у яких звук утворюється за допомогою язичка (див. язичо/к 6). 2) Прикм. до язичок 3). 3) лінгв. Який вимовляється за участю м… … Український тлумачний словник
цингель — іменник чоловічого роду язичок, заскочка, курок рідко … Орфографічний словник української мови
язычок — чка, ч. Св. Язичок … Словник лемківскої говірки